14 червня відзначається Всесвітній день донора крові.
Напередодні «Тиждень» поспілкувався з в.о. генерального директора КНП КОР «Київський обласний центр служби крові» Віталієм Демським щодо ситуації з донорством у нашій області та перспективами розвитку цієї благородної справи.
– Віталію Васильовичу, розкажіть, будь ласка, як працює ваш центр, скільки маєте донорів?
– Наш заклад реорганізовано в КНП КОР «Київський обласний центр служби крові» на початку цього року в рамках медичної реформи. Основними функціями нашого підприємства є забезпечення 43 медичних закладів області компонентами донорської крові. Підприємству надана фінансова підтримка, що дає змогу безоплатно відпускати комунальним підприємствам компоненти донорської крові. У 2019 році кількість донацій у нашому центрі склала 11 600. Заготовка відбувається у Білій Церкві та структурних підрозділах: відділенні переливання крові в Києві та відділенні трансфузіології у Переяславі. Також до карантину наша виїзна бригада майже щодня їздила по Київській області для заготівлі крові. У період карантину трішки зменшилася кількість донорів. Але ми по місту організовували підвезення донорів, якщо вони бажали здати кров. Також на першому поверсі, ще до реєстратури, ми організували терапевтичний огляд потенційних донорів. Якщо людина не має маски чи бахіл, видаємо при вході. Усім відвідувачам проводимо дезінфекцію рук.
– Скільки білоцерківців у вас здає кров і чи є почесні донори серед них?
– Ми окремо не ведемо статистику, але на сьогодні по всій Київській області направлено документів на встановлення такого звання 8 особам за перший квартал 2020 року. Нагадаю, почесні донори – це ті люди, які здали кров більше 40 разів безкоштовно.
– Вони ж мають пільги?
– Так, але на жаль, з прописаних у законі пільг, працює лише одна: їм доплачують 20% до пенсії.
– Які компоненти крові заготовляєте?
– Заготовляємо донорську кров і концентрат тромбоцитів автоматичним методом. Цей компонент дуже важливий у лікуванні лейкозів та інших онкохвороб.
– Чи заготовляєте ви плазму?
– Ні, на сьогодні окремо не заготовляємо. Від донорів крові ми отримуємо плазму, яку відпускаємо споживачам. Але, враховуючи, що ми знаходимося в одному місті із заводом-фракціонатором плазми крові «Біофарма», то нині ведемо перемовини, щоб для них також заготовляли плазму на засадах державно-приватного партнерства.
– Які аналізи здає донор?
– До нас донор має прийти з паспортом та ідентифікаційним кодом. Спочатку здають аналізи на гемоглобін та АЛТ. Якщо у жінки гемоглобін нижче 120 г/л, а у чоловіків нижче 130 г/л, то до здавання крові людина не допускається. Так само у випадку, якщо печінковий фермент буде поза межами норми. Якщо ж все в нормі, донора оглядає терапевт, вимірює тиск, проводить з ним бесіду, заповнює анкету та картку донора. Перед донацією пропонуємо чай та печиво. До нас не треба приходити голодними, але снідати треба легко. Тобто за кілька днів до здавання крові варто дотримуватися дієти, адже «жирна» кров не підходить для донації.
– На якому етапі визначається, чи не хвора людина на гепатити, сифіліс та СНІД?
– У тих, хто здає тромбоцити, робимо аналізи на віруси перед здаванням. У всіх інших випадках обстеження робимо після забору крові. Аналіз проводимо методом ІХЛА та ПЛР. Якщо у донора виявлені антигени до хвороби, ми його обов’язково інформуємо, здану кров утилізуємо. Плазма закладається на карантин на 180 діб, після чого стараємося викликати донора, щоб він повторно здав аналіз.
– Громадяни, у яких виявлені антитіла до вірусів вищеназваних хвороб, залишаються у вашій базі, щоб уникнути повторного здавання?
– Так, звичайно. Хоча є механізм повернення донора після того, як він вилікується.
– Як визначається, що здавати: кров чи компоненти?
– Є кілька варіантів. Донор може прийти у той день, коли він вважає за потрібне. Ми визначаємося, чого більше потребуємо (крові чи компонентів). А трапляється, що самі запрошуємо. Приміром, концентрат тромбоцитів зберігається лише 5 днів і його не можемо наперед заготовити. Тому телефонуємо людям, які є у нашій базі, щоб прийшли здати кров. Так само робимо, якщо не вистачає якоїсь групи крові чи резус-фактора.
– Наскільки корисно для організму здавати кров?
– Здавати кров і корисно, і безболісно. Я навіть не пригадую, щоб були якісь проблеми під час здавання. Якщо вперше здають кров, звісно людина може хвилюватися. Завдяки такій процедурі йде постійне оновлення крові. Водночас є чіткі вимоги: кров не можна здавати частіше, ніж раз на 60 днів. До речі, донори більш легко переносять втрату крові, приміром, під час ДТП, адже організм вже натренований.
– Скільки сплачують донору за здану кров?
– Виплачуємо компенсацію за харчування (близько 70 грн) і за кров з розрахунку 160 грн за 1 л крові (за раз можна здати до 450 г крові). Більшість громадян здає кров за оплату.
– Ви проводите спільні акції, коли бюджетні установи чи приватні підприємства агітують своїх працівників здавати кров?
– Так, дійсно ми проводимо такі заходи. Приміром на час карантину вдалося домовитися з Національною гвардією України щодо здачі крові і наша бригада їздила до військової частини №3070, де 76 осіб виявили бажання здати кров. 10 червня вже поїдемо в іншу частину Нацгвардії на забір крові.
– У місті також долучалися до колективної здачі крові підприємства та бюджетні установи. А як з цим зараз?
– Так, ми мали таку співпрацю. Але наразі ситуація у Білій Церкві така, що білоцерківці приходять до нас самостійно з власної волі. Трудові колективи поки що не долучаються.
– Чи вплинула медична реформа на оплату праці ваших лікарів?
– Цього року центри крові не підписують договір з НСЗУ, тому що немає таких пакетів послуг. Тому нам надали фінансову підтримку у вигляді субвенції з державного бюджету. Коштів нам вистачає.
– Чи надаєте ви ще якісь послуги, окрім забору крові?
– Так, наша лабораторія може проводити на платній основі аналізи крові так, як і будь-яка приватна лабораторія. Також ми відпускаємо на платній основі кров та її компоненти приватним медичним закладам. Отримані кошти витрачаємо на закупівлю обладнання.
посилання Людмила ПОЛЯХ http://tyzhden.org