Цікаві факти про донорство.

  1. Що означає слово «донор»? Слово «донор» походить від латинського donare — «дарувати».
  2. Скільки у світі щорічно здійснюється донацій? За даними ВООЗ щорічно у світі здійснюється 118,4 млн. донацій крові. Рекомендованими нормами для безперебійного забезпечення компонентами донорської крові пацієнтів є показник у 33 донації на 1000 населення. В Україні цей показник втричі менший – 12 донацій на 1000 населення.
  3. Хто частіше здає кров, чоловіки чи жінки? За даними ВООЗ, у середньому 33% донацій крові у світі здійснюється жінками.
  4. Чи є свято для донорів? Щороку 14 червня в усьому світі дякують донорам крові за порятунок людських життів. Саме у цей день 2005 року під час Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я міністри охорони здоров’я різних країн одноголосно ухвалили заяву про підтримку добровільного донорства крові, приурочивши цю подію до дня народження австрійського лікаря Карла Ландштайнера, який отримав 1930 року Нобелівську премію за відкриття груп крові. Кампанія з нагоди Всесвітнього дня донора 2020 року присвячена темі «Безпечна кров рятує життя» і має гасло «Здавати кров в ім’я здорового світу».
  5. Чим корисне донорство для донора? У донорів значно менший ризик серцево-судинних захворювань. Американська медична асоціація стверджує, що люди, які здавали кров щопівроку, мали менше інфарктів та інсультів. Масштабне дослідження фінських донорів показало, що здавання крові хоча б раз на рік знизило ризик хвороб серця на 88%. У донорів кращий баланс холестерину і нижчий його загальний рівень — отже, менша ймовірність серцево-судинних хвороб. У донорів менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунку та гортані. Річ не лише в тому, що донори зазвичай стежать за своїм здоров’ям. Можлива причина — зниження рівня неорганічного заліза, шкідливого для здоров’я. Зокрема, донорство крові зменшує ризик гемохроматозу. Це хвороба, коли іони заліза накопичуються в печінці та інших органах. У донорів менше проявів запалення та вищий так званий антиоксидантний статус, тобто їхній організм краще знешкоджує вільні радикали.
  6. Правда, що 1 донор може врятувати три життя 1 донацією? Так. Після донації донорська кров розділяється на компоненти: еритроцити, плазму та при необхідності – тромбоцити, ці компоненти можуть бути використані трьом хворим.
  7. Скільки крові у організмі людини?

У різних людей об’єм крові різний, це залежить від статі, віку, ваги та індивідуальних особливостей. За норму принято значення – від 5 до     9% від маси тіла. В середньому у організмі дорослої людини 5-6 л крові. Її кількість підтримується організмом на одному рівні. В стані спокою тільки  45-60% загального об’єму крові циркулює по судинах, 55-40% зосереджено в так званих «кров’яних депо»: у селезінці –  16%, у печінці –  20%, підшкірна жирова клітковини та капіляри шкіри  – 10%, у легенях – 10%.

  1. Який склад крові? Кров складається з клітин (форменні елементи крові) та рідкої частини – плазми. Співвідношення між клітинами та плазмою (гематокрит) величина відносно стала. Об’єм плазми у дорослої людини складає  55-60%, а клітин – 40-45% від загального об’єму крові. Плазма складається з води (90-92%) та інших речовин  (8-10%) – білків, мінералів, вуглеводів, жирів та біологічно-активних сполук.
  2. Що таке КеII-антиген? Це білковий антиген, що міститься на мембрані еритроцита, він успадковується так само як група крові чи резус, і не є патологічним. Даний антиген виявили не так давно, у 1945 році у вагітної жінки, і назвали по її прізвищу. В Україні даний антиген є у 7% людей, вони і називаються КеII-позитивними, інші 93% – КеII-негативні. Визначення даного антигену у донорів є важливим, оскільки при переливанні КеII-негативним пацієнтам еритроцитів КеII-позитивних донорів призводить до появи ускладнень. КеII-позитивні особи можуть бути донорами таких компонентів крові як тромбоцити чи плазма, а також залучатися до донорства крові за необхідністю.